search
top

2015 рік — рік вшанування лицарів — козаків і пращурів українців

 

10492421_298153100354831_1511622295127891013_n

“Місяць, наш боже, а хто ж нам буде богувати, як тебе не стане ? ”

(народна приказка)

Існує припущення, що далекі пращури сучасних українців, вважали за свого прародителя “пана полковника” – синьоокого Місяця, та шанували у своїх обрядах “небесну козу”. Від цього походить не тільки відоме слово “козак”, а і чоловіче ім’я — Василь. Численна кількість назв сучасних українських міст і сіл бере свій початок ще з часів написання легендарної Рігведи і відтворює назву одного з давньо індійських богів “Аджи” абокози. “Твариною, яку праслов’яни водили на свято і яка уособлювала Місяць була коза. Праслов’яни вірили, що Місяць — їхній предок і що вони походять від кози” (Міфи Київської землі та події стародавні).

 

Наступний рік, по китайському календарю, вважається роком синьої дерев’яної кози. Китай і Україна хоча і знаходяться одна від одної за тисячі кілометрів, як це може видатися дивним, у культурному плані мають дуже багато спільного. Хоча б згадати прадавній китайський символ “Інь — Янь”, який зустрічаємо вже на трипільській кераміці віком понад 5000 років, знайденій, до речі, на історичній Уманщині !!! Дивовижно, але кіз, яких ще у мідному віці малювали наші пращури на глечиках, значно пізніше малювали у горах Тибету.У багатьох уманських селах: Томашівка, Легедзино, Тальянки, Кочержинці знайдено багато фігурок глиняних кіз, які щодо форми один до одного повторюють Тибетські !? У другій половині XX століття їх відкрив відомий  французький дослідник Мішель Песель. Рігведа повідомляє про двох богів Індії, один із яких “Аджа” (Аja) збігається з українським “коза” (О.Знойко).

 

Як відомо, поклоніння козі, або, як кажуть “тотем кози” має дуже давнє походження. Культ поклоніння козі до історії України та  виникнення самої назви нашого міста має саме пряме відношення. Українців загалом вважали “козиним народом”, саме від міфічної “кози – місяця” наші предки виводи свого легендарного засновника. Якщо взяти гіпотезу, щодо трактування назви У(Ом)мані, як “Великий місяць” багато, що стає на свої місця. До речі, саме легендарного “Ман” прадавні індоєвропейці вважали першою людиною на Землі !!!  На Україні про місяць кажуть: “Це-предок Дідух, а зірки — то його рідня”. Тут дійсно все збігається і досить логічно: У-ман — Ман — Місяць — прадавній культ поклоніння козі – першо засновник українського народу. У рік кози почитайте вдумливо “Закони Ману”, яким багато тисяч років, — там можливо знайти багато актуального і на сьогоднішній день. Це доводить, що наші міфи та легенди найдавніші у світі та сягають часів написання Махабхарати.

 

Ще інша стародавня назва Місяця — Василля — Василь, від якої походить відоме чоловіче ім’я.  Не можливо не помітити схожість цієї назви з старовірменською “Уаціля” (К. Сосенко). Цікаво, що християнське ім’я Святого Володимира, Хрестителя Русі також Василь, можливо, це пояснює і заснування на честь його покровителя у ті самі часи і багатьох храмів. Коли князь Володимир прийняв християнство й не стало кумирів на пагорбі, то там було збудовано дерев’яну церкву на честь святого Василя. Такі храми були відомі у Києві, Вишгороді, Овручі тощо. Васильків — стародавнє місто під Києвом, яке було засноване Володимиром Великим і названо на його честь, ще одне тому підтвердження.

 

Багато давніх міст і сіл України походять від назви цієї дивовижної тварини: Козелець, Козятин, Козин тощо. Гарну і одночасно норовливу дівчину і сьогодні прийнято за очі називати “козою”. Припускають, що у давні часи, це звучало зовсім не образливо, бо саме по тій самій звичці  гарних, сміливих та непокірних чоловіків називали “козаками”. Образою це стало значно пізніше, після прийняття християнства, коли коза і козел стали уособленням усього гріховного.

 

Як тут не згадати мужнього гіперборейця Геракла, дитинство якого пройшло десь на території сучасної України — Скіфії або “Країнидужих вітрів”, як тоді її змалювали собі греки. Відомо, що славетний герой стародавніх міфів та легенд з дитинства вживав виключно козине молоко і сир, тому був такий сильний і непереможний.

 

Найвідоміші напої давніх слов’ян, які називали ще еліксирами безсмертя та напоями Богів – “Сур’ю” і “Сому” приготовляли саме на козиному молоці. Як тут не згадати і водіння кози на “Щедрик” – новорічний вечір. До чого б не доторкнулася коза своїм рогом сприяло щастю та несло великий прибуток родині. Загалом коза — символ багатства і достатку. Давнє польське ім’я “Казимир”, так і перекладається “Достаток і Мир”. Тому, дорогі українці — достатку Вам і МИРУ у новому 2015 році !!! У Новорічний вечір дивлячись на зірки згадували пращурів і промовляли: “Дивися, то пан сотник із козаками гуляє”. Культ поклоніння козі міцно пов’язаний з містерією поклоніння місяцю. Тому у цьому році енергетично і інформаційно все таки буде домінувати жінка-матір, а саме тому має наступити такий довго очікувана злагода.

 

Католицький орден Василіан (Basiliani) було засновано у Візантії ( в IV ст.) начебто за статутом самого святого Василя. Старовинний Василіанський монастир і досі височить у самому центрі міста Умані. Можливо, що ще задовго до його заснування, саме тут відбувалося водіння кози на свято Щедрого Вечора і містерії з козою.

 

У 2013 році була прикра незрозумілість або відкрита провокація – пропонувалося перевернути нашого прапора з жовто-блакитного на блакитно-жовтий, але не прижилося. У наступному році – синя або блакитна коза перемагає “золотого вола”, що уособлює корупцію і поклоніння грошам. Маємо надію, що у наступному році, так воно і буде — переможе НАРОД, ПРАВДА і зацарює СПРАВЕДЛИВІСТЬ.

 

Вадим Перегуда

top